На засіданні 27 жовтня суд задовольнив скаргу «Нікопольського заводу феросплавів» та скасував рішення САП закрити справу
…

В Офісі генерального прокурора повідомили про завершення досудового розслідування у справі про закупівлю неякісних бронежилетів для Збройних сил України. Як йдеться на сайті ОГП, підозрюваним надано доступ до матеріалів кримінального провадження.

«У кримінальному провадженні повідомлено про підозру 8 особам, серед яких два генерали та засновник підприємства-виробника бронежилетів, який лобіював через заступника Міністра оборони України інтереси свого підприємства. Їм інкримінується вчинення за попередньою змовою групою осіб бездіяльності військовою владою, що спричинила тяжкі наслідки в умовах особливого періоду», – йдеться в повідомленні.

Повідомляється, що під час досудового розслідування відбулося 43 обшуки, в ході яких були вилучені 11 тисяч бронежилетів.

Читайте також: Після закупівлі «бронежилетів, які прострілюються», у Міноборони не припинили співпрацю з виробником – «Схеми»

«Під час слідчого експерименту з дотриманням усіх правил сертифікаційних випробувань встановлено, що захисні властивості бронежилетів не відповідають заявленим виробником 1-4 класам захисту. Також проведено 13 судових експертиз, за результатами яких встановлено, що більше 70% бронежилетів прострілюються тими видами зброї, від якої повинні захищати військовослужбовців», – вказали в ОГП.

У липні 2019 року Державне бюро розслідувань оприлюднило розмови працівників Міноборони, звинувативши чиновників відомства «у закупівлі 20 тисяч неякісних бронежилетів» для військових на загальну суму 176 мільйонів гривень. Експертиза слідчих тоді показала, що при намоканні один із його захисних елементів – балістичний пакет – прострілюється. Підозру отримали двоє представників фірми-виробника, а також п’ятеро військових – посадовців Міноборони, серед яких генерал Дмитро Марченко та його підлеглі.

 
…

У підконтрольному Росії Кіровському районному суді 27 жовтня відбулося перше засідання по суті у справі Меджита Аблямітова, обвинуваченого в участі в «українському нацбатальйоні», передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.

«Засідання пройшло без слухачів, в залі суду були присутні тільки учасники процесу. Таке рішення суд мотивував введеними на території Криму карантинними заходами. Сьогодні в ході першого засідання по суті сторона обвинувачення зачитувала обвинувальний висновок у справі. Також Меджит Аблямітов висловився щодо обвинувального висновку. Меджит ще раз в ході засідання заявив, що він є громадянином України і винним себе не вважає», – розповів адвокат Айдер Азаматов.

Крім того, суд вирішив проводити процес в закритому режимі, додав адвокат.

Читайте також: Кримчанин, звинувачений в участі у «нацбатальйоні», давав свідчення під тиском ФСБ – адвокат

19 серпня ФСБ Росії стверджувала, що затримала жителя Кіровського району Криму, якого підозрюють в участі в «українському націоналістичному батальйоні». У ФСБ стверджують, що кримчанин в 2016 році виїхав на материкову частину України і вступив «у батальйон імені Номана Челебіджихана, створений Ленуром Іслямовим».

Прокуратура АРК почала кримінальні провадження за фактами незаконного затримання та проведення обшуку у громадянина України.

Дискусія про створення кримськотатарського батальйону в складі структури правоохоронних органів України триває з 2016 року.

У Національній гвардії України, яка входить до системи Міністерства внутрішніх справ України, зазначали, що заяви про створення в їхній структурі «кримськотатарського батальйону», залишаються поки на рівні заяв, які не закріплені законодавчо.

Ленур Іслямов закликав присвоїти створюваному «кримськотатарському батальйону» імені Номана Челебіджихана номер військової частини.
…

Підрахунок голосів виборців завершений на майже 91% дільничних комісій, повідомила Центральна виборча комісія.

Станом на 12:00 до секретаріату ЦВК надійшла інформація від майже 26,7 тисячі дільничних виборчих комісій.

Процес повністю завершений у шести регіонах: Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Сумській, Хмельницькій та Чернівецькій областях.

Місцеві вибори в Україні відбулися 25 жовтня. Явка становила 36,88%.

 
…

Кандидат в народні депутати від «Слуги народу» Анатолій Гунько лідирує на виборах у 208-му виборчому окрузі в Чернігівській області, набираючи 33,27%, або 15 368 голосів, свідчать дані на сайті Центральної виборчої комісії.

Його опонент з Радикальної партії Олег Ляшко має 32,21%, або 14 878 голосів.

Станом на ранок 27 жовтня ЦВК опрацювала 78,89% протоколів.

Вибори народних депутатів в 208-му окрузі оголосили після того, як у травні 2020 року був знайдений мертвим Валерій Давиденко. Саме він переміг на виборах у цьому окрузі у 2019 році.

Ляшко вже заявляв, що не визнає результати парламентських виборів у своєму 208-му окрузі. Кандидат звинувачував Гунька в підкупі виборців.

Сам Гунько зранку 26 жовтня повідомив про свою перемогу за результатами паралельного підрахунку голосів.

 
…

США готові до співпраці у рамках платформи з деокупації анексованого Росією Криму, ініціатором якої виступила Україна. Про це заявила повірена у справах США в Україні Крістіна Квін під час зустрічі з першою заступницею міністра Еміне Джапаровою 26 жовтня, повідомили у МЗС.

«Крістіна Квін висловила готовність співпрацювати з Україною та наголосила, що позиція США, закріплена у Декларації щодо Криму, яка була оприлюднена Державним секретарем Майком Помпео, залишається твердою та незмінною – Крим є частиною України і США ніколи не визнають спроби Росії його анексувати», – мовиться у повідомленні.

Раніше заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз розповів, що Офіс президента України поки не запросив до обговорення міжнародної платформи з деокупацію Криму Меджліс кримськотатарського народу. «Ми взагалі не знаємо, про що ця платформа. А ми – це єдиний представницький орган з Криму, який має мандат. Ми не в курсі, і це нас дуже сильно турбує», – зазначив Чийгоз.

На його думку, в завдання «Кримської платформи» має входити широке коло проблем, крім звільнення кримчан з російських в’язниць.

Президент України Володимир Зеленський 20 жовтня заявив, що мир на Донбасі та деокупація Криму є його пріоритетами. Він нагадав про створення «Кримської платформи», яка працюватиме щодо питання деокупації півострова. На думку голови держави, «поки Крим залишається окупованим, а українці і кримські татари регулярно там переслідуються, світ не повинен забувати про Крим».

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав запевнення лідерів Європейського союзу в тому, що ЄС готовий приєднатися до платформи з деокупації Криму.

У жовтні 2020 року про свою зацікавленість в цьому переговорному процесі заявила Польща. Офіційний Київ також очікує приєднання до платформи з деокупації Криму Туреччини, Малайзії, Словаччини, Великої Британії та інших країн.

У Кремлі не раз вказували на те, що питання Криму закрито і Росія не має наміру включати його в міжнародні переговори.

 
…

Спеціалізована антикорупційна прокуратура планує оскаржувати відмову Вищого антикорупційного суду на обрання заочного запобіжного заходу експрезиденту України Віктору Януковичу. Про це САП повідомила 26 жовтня.

«Слідчий суддя ВАКС відмовив у задоволенні клопотання детектива НАБУ, погодженого прокурором САП, яке було скероване до суду ще у червні поточного року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою колишньому очільнику держави (2010– 2014 роки), підозрюваному у незаконному заволодінні державною резиденцією Межигір’я. Прокурор САП не погоджується з таким рішенням суду та оскажить його в апеляційному порядку», – заявили у відомстві.

Читайте також: Захист Януковича стверджує, що заявив відвід суддям у справі про здачу Криму

Про розгляд апеляційної скарги у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі планують повідомити додатково.

Вищий антикорупційний суд України 26 жовтня відмовився обрати запобіжний захід колишньому президенту України Віктору Януковичу.

24 січня 2019 року Оболонський районний суд Києва визнав Януковича винним у державній зраді і пособництві у плануванні, підготовці, розв’язуванні й веденні агресивної війни і засудив його до 13 років позбавлення волі заочно. Водночас суд визнав колишнього президента не винним у пособництві в посяганні на територіальну цілісність і недоторканність України. Прокуратура просила засудити Януковича до 15 років позбавлення волі.

Читайте також: Малюська розповів, що «Межигір’ям» фактично керують активісти

Захисники Віктора Януковича подали загалом не менш ніж п’ять апеляційних скарг на вирок Оболонського районного суду Києва. Потім вони подали ще кілька скарг на ухвали цього ж суду, який відхилив заяви захисників. 2 жовтня Київський апеляційний су залишив вирок чинним.

Янукович назвав вирок незаконним. Він заперечує свою провину в цих і в усіх інших інкримінованих йому злочинах. Вирок не набрав чинності, бо був оскаржений.

Віктор Янукович виїхав із України в лютому 2014 року після розстрілів на Майдані. Наразі він переховується в Росії.
…

Місцеві вибори 25 жовтня в цілому відповідали стандартам чесних і демократичних виборів, повідомив голова громадської організації «Комітет виборців України» Олексій Кошель.

«За оцінкою КВУ, день голосування на місцевих виборах в цілому відповідав стандартам чесних і демократичних виборів… Однак, низка повідомлень наших спостерігачів про порушення виборчого законодавства дають підстави говорити про те, що в день голосування мало місце використання технологій прямого й непрямого підкупу, окремі факти спроб фальсифікацій результатів голосування, а також технології, які пов’язані з виборчими «туристами», що в окремих громадах могло мати суттєвий вплив на результати волевиявлення», – повідомив Кошель.

Олексій Кошель також додав, що ініційоване президентом опитування призвело до низки конфліктів та окремих фактів порушення виборчого законодавства в день голосування.

За його словами, спостерігачі КВУ зафіксували кілька фактів, які свідчать про те, що опитування проводилося безпосередньо у приміщенні дільниць для голосування. Крім того, фіксувались непоодинокі приклади, коли тим, хто проводив опитування, перешкоджали. Зокрема були випадки, коли на них чинився тиск і висловлювалися образи в їхній бік, через що деякі інтерв’юери були змушені залишити територію біля виборчої дільниці, додав Кошель.

«Президентське опитування повністю змінило акцент виборчої кампанії і, на нашу думку, достатньо суттєво вплинуло на якість виборів і на змістовний бік в останній тиждень кампанії. Тому ми закликаємо в подальшому відмовлятися від експериментів, пов’язаних з проведенням так званих опитувань, і повертатися реальних механізмів народовляддя», – зауважив Кошель.

За даними КВУ, 25 жовтня на виборчих дільницях працювали близько 1,5 тисячі спостерігачів від організації, також 200 осіб – у складі мобільних груп, які реагували на факти порушень виборчого законодавства і відвідували дільниці.

Раніше сьогодні і громадянська мережа «Опора» оцінила місцеві вибори в Україні як такі, що загалом відповідали законодавству, критично також висловившись про «опитування від президента».

За попереднім висновком міжнародних спостерігачів Світового конгресу українців, місцеві вибори 25 жовтня відбулися з дотриманням стандартів.

В Україні 25 жовтня відбулися місцеві вибори. Українці обирали депутатів місцевих рад, селищних, сільських і міських голів. Явка склала близько 37%.
…