Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським вперше в рамках сесії Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку 25 вересня – точну дату повідомив представник Білого дому 20 вересня.

Офіс президента України також підтвердив зустріч на полях заходу ООН.

Читайте також: Адвокат Трампа визнав, що просив Україну провести розслідування щодо Байдена. А потім заперечив​

Очікується, що двоє політиків обговорять зокрема процес врегулювання війни на Донбасі, а також співпрацю України та США в галузях енергетики і торгівлі. Крім того, темою переговорів може стати занепокоєність Вашингтона спроби Китаю «заволодіти інтелектуальною власністю України», зазначили в Білому Домі без уточнення деталей.

У серпні 2019 року тодішній радник президента США з питань національної безпеки Джон Болтон відвідав Україну. Коментуючи ситуацію навколо «Мотор Січі», він заявив, що можливою угодою мала б зацікавитися українська влада, зокрема щодо того, наскільки потенційна угода вигідна для українського народу.

У Білому домі також анонсували, що Трамп «закличе всі сторони виконувати» свої зобов’язання згідно з Мінськими угодами.

Читайте також: Дональд Трамп заперечує, що казав щось «не те» лідеру іноземної держави. До чого тут Зеленський?

20 вересня газети Washington Post та New York Times повідомили, посилаючись на «неназваних поінформованих осіб», що є скарга інформатора на висловлювання президента США Трампа і що там може йтися про Україну і президента Володимира Зеленського. Президент США Дональд Трамп відкидає ці повідомлення як неправдиві.

Напередодні в Білому домі повідомили, що президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп зустрінуться наступного тижня на полях сесії Генеральної асамблеї ООН в Нью-Йорку.

Трамп і Зеленський мали вперше зустрітися у столиці Польщі Варшаві під час відзначення 80-річчя початку Другої світової війни 31 серпня і 1 вересня. Проте президент США скасував поїздку до Польщі через ураган «Доріан», який насувався на східне американське узбережжя.
…

Колишній акціонер «Приватбанку», олігарх Ігор Коломойський заявив, що не веде переговорів із представниками чинної влади щодо свого колишнього банку – про це він заявив у ефірі каналу «Україна».

«Я це читаю тільки в пресі. Ніяких реальних переговорів, консультацій не ведеться. Компроміс колись потрібен, тому що ми від нового власника акцій «Приватбанку» не відстанемо», — заявив він.

Коломойський висловив готовність відмовитися від своїх претензій, але натякнув, що згоден на це за відповідних умов.​

«Нас цікавить «Приватбанк», але, якщо цей процес врегулювання велика складність і це може викликати якусь турбулентність на фінансовому ринку, то нічого страшного, ми можемо відмовитися від цього. Все продається і все купується в бізнесі», — сказав олігарх.

Читайте також: Зеленський зустрівся з представниками місії МВФ – ОП

Він зауважив, що «чекає на чесний судовий процес» і висловив впевненість, що після судів держава почне пошуки компромісу з колишніми акціонерами. «Я думаю, все стане на свої місця, і держава, напевно, прийде до того, що треба з колишніми власниками шукати компроміс, тому що воно їх, зі своєї волі чи волі недобросовісних чиновників, пограбувало, позбавило особистої власності», – стверджує Коломойський.

При цьому він заявив, що в нього «немає питань» до чинного голови Ради національної безпеки і оборони Олександра Данилюка, який був міністром фінансів у період націоналізації «Приватбанку».

17 вересня прем’єр-міністр України Олексій Гончарук заперечив перемовини з Ігорем Коломойським щодо «Приватбанку», коментуючи власне інтерв’ю в британському виданні Financial Times.

Читайте також: Впливовий магнат Коломойський повернувся до України. І він не сидить в тіні​

Бізнесмен Ігор Коломойський оскаржує націоналізацію «Приватбанку». 18 квітня Окружний адміністративний суд Києва визнав незаконною передачу цього банку державі.

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень. Як заявили в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів.

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.
…

Президент України Володимир Зеленський підписав ухвалений Верховною Радою закон про відтермінування ще на 90 днів штрафних санкцій для власників нерозмитнених автомобілів з іноземною реєстрацією. Про це йдеться в повідомленні на сайті парламенту.

Народні депутати ухвалили цей президентський законопроєкт на засіданні 12 вересня.

Президент України Володимир Зеленський вніс цей проєкт до парламенту 29 серпня і визначив його як невідкладний.

Читайте також: Мінінфраструктури: потрібне «максимальне спрощення» процесу розмитнення «євроблях»

Штрафи за нерозмитнення автомобілів з іноземною реєстрацією вдруге набули чинності 22 серпня після попереднього відтермінування.

21 серпня тодішній заступник голови Офісу президента Руслан Рябошапка анонсував, що президент України Володимир Зеленський на першому засіданні Верховної Ради дев’ятого скликання запропонує знову відтермінувати штрафи за нерозмитнені автомобілі.

Верховна Рада України продовжила пільговий період для розмитнення «євроблях» ще на 90 днів на засіданні 16 травня. Це сталося на тлі протестів власників таких авто під стінами парламенту.

Попередніми роками через прогалину в законодавстві громадяни України масово користувалися автомобілями на іноземній реєстрації, постійно утримуючи їх у режимі «тимчасового ввезення» і не сплачуючи до бюджету належних платежів. У першу чергу йшлося про старі авта з «єврономерами» – реєстраційними номерами країн Європейського союзу, через що їх неформально назвали «євробляхами».

25 листопада 2018 року в Україні почали діяти закони про розмитнення автомобілів на «єврономерах». Вони, зокрема, встановили новий порядок обчислення акцизу на ввезені автомобілі, який зменшив його величину порівняно з попередніми нормами; ставки мита, податку на додану вартість і збору в Пенсійний фонд лишилися незмінними.
…

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков та народний депутат від «Європейської солідарності» Яна Зінкевич просять віддати їм на поруки колишнього військового Олексія Белька, який 18 вересня погрожував підірвати міст Метро в Києві. Про це повідомила суддя Дніпровського районного суду Києва під час засідання з обрання Бельку запобіжного заходу.

До суду прибув представник міністра внутрішніх справ.

20 вересня Зінкевич повідомила, що військовий госпіталь Києва готовий прийняти Белька.

Двома днями раніше Національна поліція України повідомила, що невідомий заблокував рух на мосту Метро в Києві, зробив кілька пострілів і погрожував підірвати його і державні установи.

Через кілька годин у результаті спецоперації силовиків колишнього військового затримали на мосту. За даними поліції, ніхто не постраждав.

Бельку вручили підозру за статтями про хуліганство й неправдиве повідомлення про замінування. Прокуратура просить заарештувати чоловіка.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков висловив бажання взяти колишнього військового на поруки.
…

У 2019 році холдинг «Метінвест» українського олігарха Ріната Ахметова та народного депутата «Опозиційного блоку» Вадима Новинського став власником п’яти із восьми коксохімічних заводів, розташованих на підконтрольній Україні території. Така монополізація галузі відбувалась фактично із введенням в оману членів Антимонопольного комітету. Про це йдеться у розслідуванні «Монополіст «під прикриттям» авторства Надії Бурдєй в рамках спільного проекту програми «Схеми: корупція в деталях», видання «Українська правда» та ГО «Центр протидії корупції».

До Революції гідності «Метінвест» володів «Авдіївським коксохімічним заводом», «Металургійним комбінатом «Азовсталь» та «Запоріжкоксом». Натомість, «Дніпровський коксохімічний завод» та «Южкокс» тоді належали російському олігарху Роману Абрамовичу.

Намір придбати один із заводів Абрамовича, «Дніпровський коксохімічний завод», холдинг Ахметова та Новинського виявив ще наприкінці 2014 року. Тоді компанія Private Limited Liability Company Metinvest B.V. звернулася до Антимонопольного комітету з проханням надати дозвіл на купівлю цього коксохіму. Щоб погодити продаж акцій заводу, АМКУ три роки вивчав коксохімічний ринок України. І лише у 2018 році попередньо відмовив «Метінвесту», оскільки, за висновками комітету, така концентрація могла призвести до монополізації ринку.

Але попри попередню відмову, в структурі власності «Дніпровського коксохімічного заводу» почалися зміни на рівні кіпрських компаній-засновників заводу. Так, серед акціонерів фірм на Кіпрі з’явилися люди з оточення Вадима Новинського, бізнес-партнера Ахметова по холдингу «Метінвест».

«Тобто, у 2018 році, попри попередню відмову АМКУ – «Метінвест» таки отримав контроль над коксохімом», – йдеться в розслідуванні. 

Вже згодом Антимонопольний комітет у квітні 2019-го року між двома турами президентських виборів таки дозволив «Метінвесту» купити частку 49,37% цього підприємства, тобто фактично вже після того, як Ахметов та Новинський неофіційно туди зайшли.

При цьому, члени Антимонопольного комітету дали добро «Метінвесту» на купівлю акцій заводу, базуючись на тому, що це не призведе до монополізації ринку, оскільки у компанії достатньо конкурентів. Серед основних конкурентів був наведений коксохімічний завод «Южкокс». 

Втім, як показало журналістське розслідування, АМКУ не звернуло уваги, що ще з січня 2019 року компанія Ріната Ахметова та Вадима Новинського Metinvest B.V. вже належало 24,9% акцій кіпрської компанії Dashuria Ltd., якій належить коксохімічний завод «Южкокс». 

Інші 75% акцій Dashuria Ltd записані на компанії, які також пов’язані з олігархом Ахметовим та його бізнес-партнером Вадимом Новинським, йдеться в розслідуванні.

У коментарі «Схемам» щодо неповідомлення АМКУ про купівлю частки «Южкоксу» холдинг Ахметова та Новинського заявив журналістам, що «Метінвест» придбав лише частку, що не становить 25% і «не забезпечує жодних контрольних чи блокуючих прав групі «Метінвест» як акціонеру». При цьому, сам Вадим Новинський у стінах парламенту не захотів коментувати журналістам факти купівлі і решти акцій компанії на пов’язаних із ним осіб. 

У той же час, в АМКУ переконують, що не знали про концентрацію «Метінвестом» частки в «Южкоксі».

«Доказів того, що концентрація уже відбулася у нас не було. Якщо у вас є докази, що концентрація там уже відбулася і там було порушення, можете цю інформацію нам дати. І ми її проаналізуємо з огляду наявності підстав щодо відкриття справи», – повідомив журналістам голова АМКУ Юрій Терентьєв.

 
…

Палата представників Конгресу США 19 вересня схвалила законопроект, який забезпечує виділення Україні 250 мільйонів доларів допомоги. 

Відповідний пункт містила резолюція, спрямована на уникнення урядового «шатдауну» і продовження фінансування до 21 листопада. Її підтримав 301 конгресмен, повідомляє Politico.

Очікується, що Сенат її схвалить наступного тижня.

У серпні Білий дім вирішив проаналізувати програму військової допомоги Україні, щоб переконатися, що гроші будуть витрачені відповідно до інтересів США.

12 вересня в офісі сенатора-демократа Діка Дурбіна повідомили, що адміністрація Дональда Трампа розблокувала військову допомогу Україні. При цьому там зазначили, що через спричинену Білим домом затримку «Міноборони США буде дуже складно використати відведені 250 мільйонів доларів протягом двох тижнів, які лишились до часу, коли закінчиться термін, відведений на використання цих коштів».
…

У Запоріжжі на майдані Героїв революції 19 вересня відбулася акція, учасники якої протестували «формули Штайнмаєра». Активісти вимагали укладення будь-яких угод щодо врегулювання ситуації на Донбасі винятково на українських умовах. Учасники протесту принесли з собою національні прапори та прапори Запоріжжя. 

«Запоріжжя є прифронтовою областю, тому ми вимагаємо, щоб не впроваджувався «план Штайнмаєра», тому що відвід військ від Маріуполя, Станиці Луганської призведе до того, що якщо Росія не виконає свої обв’язки, що вона скоріш за все зробить, ми отримаємо те, що Запоріжжя перетвориться на зону бойових дій, від Маріуполя до Бердянська десь приблизно 300 кілометрів. І Запоріжжя стане вже прифронтовою зоною, наші міста можуть перетворитися на подібні до Донецької, Луганської областей. Це може спровокувати і хвилю підйому сепаратистів, що буде ще гірше», – розповів один із організаторів акції Олександр Хренов. 

Акція з аналогічними вимогами відбулася в Києві під стінами Офісу президента. 

Президент України Володимир Зеленський заявив раніше цього місяця, що Київ наполягає на зустрічі лідерів країн «нормандського формату» у вересні. Він зазначив, що лідери країн «нормандської четвірки» розглядатимуть «формулу Штайнмаєра» та всі пункти Мінських домовленостей». 

Цю формулу запропонував свого часу колишній міністр закордонних справ Німеччини і на той час голова ОБСЄ Франк-Вальтер Штайнмаєр. Згідно з його пропозиціями, Донбас отримує «особливий статус» (тимчасово набуває чинності закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО) в день проведення виборів на окупованих територіях, іще до виведення чи роззброєння незаконних збройних формувань (російських гібридних сил); після того ОБСЄ засвідчує законність таких виборів, і закон набирає чинності постійно.
…

Під час акції вимагали не підписувати капітуляційних угод із Росією
…