9 серпня Центральна виборча комісія Білорусі оголосила, що явка на достроковому голосуванні на виборах президента склала 41,7% всіх виборців.
Це дані станом на 19:00 суботи, 8 серпня. Білоруси мали змогу проголосувати завчасно протягом п’яти днів до дня виборів.
Цьогоріч явка на достроковому голосуванні є значно вищою ніж раніше: у 2015 році таким правом скористалися 36,05% виборців, у 2010 році – 23,1%.
Центральна виборча комісія 8 серпня визначила перелік територіальних громад Донецької та Луганської областей, на території яких неможливо провести місцеві вибори.
За повідомленням, висновки ЦВК ґрунтуються на даних Донецької та Луганської військово-цивільних адміністрацій, до яких орган звернувся по них раніше.
«При цьому Комісія зазначила, що всю відповідальність за визначення відповідних територій несуть ті органи, які надали відповідну інформацію», – йдеться в заяві.
Читайте також: Місцеві вибори: об’єднання проукраїнських сил як альтернатива проросійському реваншу
Відтак у Донецькій області перші вибори не можуть відбутися в 10 сільських, селищних, міських територіальних громадах Бахмутського, Волноваського, Маріупольського та Покровського районів. У Луганській області йдеться про вісім громад Сєвєродонецького і Щастинського районів.
8 серпня ЦВК призначила на неділю, 25 жовтня, перші вибори депутатів до сільських, селищних, міських рад територіальних громад, а також сільських, селищних та міських голів
15 липня Верховна Рада призначила місцеві вибори на 25 жовтня 2020 року. Документ передбачає, що вибори в анексованому Криму і на окупованих територіях Донбасу «не призначаються і не проводяться».
Центральна виборча комісія призначила на неділю, 25 жовтня, перші вибори депутатів до сільських, селищних, міських рад територіальних громад, а також сільських, селищних та міських голів. Про це ЦВК повідомила за результатами засідання 8 серпня.
Загалом в цей день вперше мають відбутися 1 441 вибори депутатів та голів місцевого самоврядування. Це рішення ЦВК ухвалила на підставі постанови Верховної Ради про утворення та ліквідацію районів та розпоряджень Кабінету міністрів про визначення територій об’єднаних територіальних громад.
Читайте також: Місцеві вибори за новими правилами: як правильно проголосувати?
Крім того, ЦВК звернулася до комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а також Міністерства розвитку громад і територій по роз’яснення щодо виборів депутатів районних рад.
На думку членів комісії, існує «правова невизначеність щодо призначення перших виборів депутатів районних рад».
17 липня Верховна Рада України ухвалила постанову «Про утворення та ліквідацію районів» – за скорочення кількості адміністративних районів з 490 до 136.
Читайте також: Місцеві вибори: об’єднання проукраїнських сил як альтернатива проросійському реваншу
Критики реформи вказують на нерівномірний розподіл районів, неузгодженість законодавства та «двовладдя», яке може виникнути в містах. Натомість поборники нового районного поділу стверджують: він якраз має на меті відкрити шлях до ліквідації районного самоврядування.
…
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль прокоментував перебування одного з лідерів партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука в окупованому Росією Криму.
«Негативно ставлюся. Це надзвичайно неприйнятний крок з боку українського політика, яким він не був би, ким він не був би. Тому ставлюся до цього критично негативно», – сказав голова уряду в інтерв’ю Радіо Свобода (повністю це інтерв’ю читайте на сайті після 18:00).
Раніше цього тижня прессекретар депутата Верховної Ради, співголови партії «Опозиційна платформа – За життя» Віктора Медведчука Олег Бабанін підтвердив кореспонденту проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії, що він поїхав до анексованого Криму.
Читайте також: «Два Крими» однієї сім’ї: чим володіють на півострові куми Путіна
Раніше 2 серпня Крим.Реалії повідомили із посиланням на свої джерела, що депутат Верховної Ради України, один з лідерів партії «Опозиційна платформа – За життя», кум президента Росії Володимира Путіна Віктор Медведчук у неділю, 2 серпня, в’їхав до анексованого Криму через пункт пропуску «Каланчак» разом зі своєю дружиною Оксаною Марченко.
За даними Крим.Реалії, родина Медведчука володіє в Криму бізнесом, який з’явився там вже після російської анексії. Дві фірми – «Таврія-інвест» і «Фірма Укрснаб» – у селищі Гаспра записані на Оксану Марченко.
Також, згідно з декларацією Медведчука, його дружина має земельну ділянку в Оползневому під Ялтою площею понад п’ять тисяч квадратних метрів, а також будинок із госпбудівлями.
У 2018 році Віктор Медведчук повідомив російському телеканалу «ТВ Центр», що продовжує їздити до анексованого Криму на відпочинок.
Кримська земля з декларації Медведчука входить до переліку територій, якими, згідно з указом президента Росії Володимира Путіна, не можуть володіти «іноземні громадяни». Російська влада зобов’язує власників продати ділянки громадянам Росії або російським компаніям, інакше вони можуть бути викуплені державою.
Крим.Реалії намагалися з’ясувати у Віктора Медведчука, якою в зв’язку з цим буде доля його родинного маєтку на кримському узбережжі. Але він не відповів на інформаційний запит.
…
Спроби Росії переглянути свою роль у «нормандському форматі» і Тристоронній контактній групі викликають стурбованість у Євросоюзі, заявив посол ЄС у Росії Маркус Едерер.
«Розвиток ситуації, який спостерігаємо останнім часом, викликає стурбованість. Я б назвав це спробами Росії переглянути свою роль у «нормандському форматі» і Тристоронній контактній групі, а можливо навіть і надати їй нового змісту», – сказав Едерер в інтерв’ю «Інтерфаксу».
Він зазначив, що ознаками таких змін є позиція делегації Росії під час останнього раунду переговорів політичних радників лідерів «нормандської четвірки» в Берліні, а також недавній лист російського представника в цьому форматі Дмитра Козака його німецькому колезі.
Посол ЄС наголосив, що Росія від початку «брала участь у «нормандському форматі» і ТКГ як сторона конфлікту на сході України», що не узгоджується з заявами російської сторони, що бойові дії на Донбасі – це внутрішньоукраїнський конфлікт.
«31 липня речник президента (Росії Володимира Путіна Дмитро) Пєсков зробив заяву, в якій офіційно спростував припущення про можливий вихід Росії з «нормандського формату». Мені здається, ця заява була важливою, своєчасною, і її можна тільки вітати, оскільки будь-які, навіть віддалені, натяки на можливу відмову Росії від своїх зобов’язань у «нормандському форматі» або Тристоронній контактній групі або на вихід Росії з цих форматів можуть негативно позначитися на врегулюванні конфлікту», – додав Едерер.
Наприкінці липня заступник голови Адміністрації президента Росії і московський куратор окремих районів Донецької та Луганської областей Дмитро Козак написав раднику канцлера Німеччини Ангели Меркель листа, в якому запропонував «припинити безглузді переговори радників» голів країн «нормандське четвірки». Замість цього Козак зажадав передати функції радників головам МЗС Росії, України, Франції та Німеччини.
…
Одна із затриманих у Мінську журналістів проєкту Радіо Свобода та «Голосу Америки» «Настоящее время» Ірина Ромалійська припустила, що приводом для затримання та депортації її та колег стала їхня журналістська робота в Білорусі. Про це вона написала в себе на фейсбуці.
Ромалійська зазначила, що заборону на в’їзд до Білорусі, про яку раніше повідомляв її колега Іван Гребенюк, отримали всі троє.
«Наскільки я зрозуміла, приводом (для депортації – ред.) став вчорашній ефір «Настоящего времени». Співробітники, які нас допитували, переповідали мені точки, з яких я включалася», – написала вона.
За її повідомленням та повідомленням Гребенюка, журналісти вилітають до Одеси.
Як повідомляло «Настоящее время», вчорашній чотиригодинний ефір каналу з зірваного мітингу опозиційної кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановській тільки в соцмережах отримав понад пів мільйона переглядів.
7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка.
За попередніми даними, затримання пов’язане зі статусом акредитації трьох журналістів.
Згодом стало відомо, що затриманих планують депортувати з Білорусі.
Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар висловила обурення цим затриманням.
…
Затриманих у Мінсьу журналістів телеканалу «Настоящее время» Ірину Ромалійську, Івана Гребенюка та Юрія Баранюка планують депортувати з Білорусі, повідомляє канал.
Згідно з повідомленням, станом на зараз телефони всіх трьох досі заблоковані.
Про депортацію затриманих також повідомила Білоруська асоціація журналістів із посиланням на Ірину Ромалійську.
Раніше 7 серпня Міністерство закордонних справ України заявило, що консул України в Білорусі очікує на офіційне підтвердження затримання Ромалійської та Гребенюка, які є українськими громадянами. Юрій Баранюк – громадянин Росії.
Консул України очікує на офіційне підтвердження затримання громадян України в Білорусі, заявляє Міністерство закордонних справ.
За заявою, посольство вже зв’язалося з місцевими правоохоронними органами.
«Консул очікує від білоруської сторони на офіційне підтвердження факту затримання та доступу до затриманих громадян для надання первинної консульської допомоги. Справа перебуває на контролі МЗС та Посольства України в Білорусі», – йдеться в повідомленні міністерства.
7 серпня в Мінську затримали штатних кореспондентів телеканалу «Настоящее время» – Ірину Ромалійську, Юрія Баранюка і Івана Гребенюка.
За попередніми даними, задримання пов’язане зі статусом акредитації трьох журналістів.
Тимчасова виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар висловила обурення цим затриманням.
«Телеканал «Настоящее время» вчасно запросив акредитацію для своїх журналістів перед президентськими виборами, але вона їм не була надана. Відмова влади вчасно акредитувати наших журналістів – ще один приклад нехтування правами вільної преси та правом громадян Білорусі на інформацію без цензури. Ми обурені затриманням наших журналістів і вимагаємо дотримання владою визнаного в усьому світі права журналістів на виконання своєї професійної діяльності», – заявляє Дейзі Сінделар.
